Plakala

Врятуюсь від слів твоїх – буду ціла. За рік образ не складу ціну я. Горять мости, горять і сліз моря, Та знай, це гра моя менше слів – більше діла. Врятую від стріл твоїх хоч би тіло. Загнав під лід не знайду душу я Болить, ой як болить і кров кипить. Та донька вже не спить, менше слів – більше діла. Поплакала і знов фіалка розцвіла. Засяяв день таємними знаками. І мама молода, й закохана мала – На кухні всі однаково плакали. Поплакала і знов фіалка розцвіла. Засяяв день таємними знаками. І мама молода, й закохана мала – На кухні всі однаково плакали Зотліла ніч, зранку все стало сіре. Знайти нові кольори мушу я. А лице умий дощем, що треба ще? Хай серцю під плащем – менше слів, більше віри. Поплакала і знов фіалка розцвіла. Засяяв день таємними знаками. І мама молода, й закохана мала – На кухні всі однаково плакали. Поплакала і знов фіалка розцвіла. Засяяв день таємними знаками. І мама молода, й закохана мала – На кухні всі однаково плакали.